¬≈–“√≈…ћ≈– ћакс

(1880 - 1943)
- н≥мецький психолог, представник гештальтпсихолог≥њ. ¬иступав ≥з критикою асоц≥ативного напр¤мку в психолог≥њ, експериментально дов≥вши, що св≥дом≥сть будуЇтьс¤ з ц≥л≥сних образ≥в (гештальт≥в), нерозкладних на окрем≥ сенсорн≥ елементи. «а ¬ертгеймером, ц≥ образи Ї первинними, мають особлив≥ характеристики ≥ п≥длегл≥ законам, в≥дм≥нним в≥д установлених дл¤ найпрост≥ших в≥дчутт≥в. ¬ластивост≥ частин визначаютьс¤ структурою, з ¤кого вони можуть вичлен¤тьс¤ т≥льки штучно.  ритикуючи штучн≥сть колишньоњ картини св≥домост≥ ≥ використовуваного дл¤ њњ вивченн¤ методу самоспостереженн¤, вважав, що њњ варто зам≥нити новоњ, створюваноњ за допомогою феноменолог≥чного методу в сполученн≥ з експериментом, здатним уловити динам≥ку ц≥л≥сних псих≥чних утворень.  ритику асоц≥ан≥зму ¬ертгеймер поЇднав ≥з критикою ф≥з≥олог≥њ, що грунтуЇтьс¤ на у¤вленн¤х про окрем≥ нервов≥ елементи ≥ њхн≥ Їднальн≥ шл¤хи. ÷≥й ф≥з≥олог≥њ в≥н протиставив трактуванн¤ нервовоњ д≥¤льност≥ ¤к ц≥л≥сноњ, динам≥чноњ структури, под≥бноњ до "пол¤". ¬≥дношенн¤ м≥ж ц≥Їю структурою ≥ псих≥чним гештальтом мислилос¤ по типу ≥зоморф≥зму (взаЇмооднозначноњ в≥дпов≥дност≥ елемент≥в одн≥Їњ системи (наприклад, географ≥чноњ карти) елементам ≥ншоњ (наприклад, м≥сцевост≥). ¬ивчаючи зорове сприйманн¤, ¬ертгеймер виокремлював низку особливостей, витлумачених ¤к закони гештальту, надавши особливого значенн¤ прегнантности ¤к тенденц≥њ сприйманого образа прийн¤ти зак≥нчену ≥ "гарну" форму ("гарноњ" вважалас¤ ц≥л≥сна ф≥гура, ¤ку не можна зробити б≥льш простою чи б≥льш упор¤дкованою). ” роботах, присв¤чених мисленню ("ѕродуктивне мисленн¤", 1945), ¬ертгеймер виступив ¤к проти асоц≥ан≥стського, так ≥ проти формально-лог≥чного п≥дходу до цього процесу, довод¤чи (у досв≥дах над д≥тьми й в ≥нтерв'ю з Ёйнштейном), що справжнЇ мисленн¤ припускаЇ ≥нсайт ¤к схоплюванн¤ ц≥лого (наприклад, принципу р≥шенн¤ проблеми) ≥ повинно описуватис¤ в таких терм≥нах, ¤к "центруванн¤", "реорган≥зац≥¤" тощо.

ѕовернутис¤