ѕ≤ј∆≈ ∆ан

(1896-1930)
- швейцарський психолог. ¬исунув концепц≥ю стад≥ального розвитку псих≥ки. ” перших роботах ("ћова ≥ мисленн¤ дитини", 1923) детально проанал≥зував ¤к≥сну специф≥ку дит¤чого мисленн¤. ¬икористовуючи метод кл≥н≥чноњ бес≥ди, висунув, спираючись на судженн¤ дитини, положенн¤ про те, що головною в≥дм≥тною характеристикою њњ п≥знавальноњ д≥¤льност≥ Ї егоцентризм, внасл≥док ¤кого вона зм≥шуЇ суб'Їктивне й об'Їктивне, переносить своњ внутр≥шн≥ спонуканн¤ на реальн≥ зв'¤зки речей. ” мисленн≥ дитини ви¤вл¤ютьс¤ ≥ так≥ особливост≥, ¤к маг≥¤ (словам ≥ жестам надаЇтьс¤ сила впливу на зовн≥шн≥ предмети), ан≥м≥зм (ц≥ предмети над≥л¤ютьс¤ св≥дом≥стю ≥ волею), артиф≥ц≥ал≥зм (¤вища навколишнього св≥ту вважаютьс¤ виготовленими людьми дл¤ своњх ц≥лей). ÷≥ властивост≥ мисленн¤ в≥дбиваютьс¤ в езопов≥й мов≥ дитини, що виражаЇ "лог≥ку почутт≥в" ≥ не виконуЇ комун≥кативноњ функц≥њ. ≈гоцентризм переборюЇтьс¤ завд¤ки соц≥ал≥зац≥њ. Ќадал≥ ѕ≥аже перегл¤нув ц≥ погл¤ди, розробивши особливу лог≥чну систему, що дозвол¤Ї описати розвиток псих≥ки дитини ¤к трансформац≥ю чинених нею д≥й (операц≥й). ≤з системи реальних зовн≥шн≥х д≥й (сенсомоторний ≥нтелект), що координуютьс¤ в ц≥л≥сн≥ системи ≥ перетворюютьс¤ в д≥њ внутр≥шн≥, виникаЇ лог≥ко-математичний лад людського п≥знанн¤. ƒл¤ ц≥Їњ д≥њ повинн≥ набути особливих ознак ≥ перетворитис¤ в операц≥њ. —енсомоторна ≥ дооперац≥йна стад≥њ зм≥нюютьс¤ операц≥йною. ¬заЇмозалежн≥сть операц≥й, њхн¤ оборотн≥сть (дл¤ кожноњ операц≥њ маЇтьс¤ протилежна або зворотна њй операц≥¤) створюють ст≥йк≥ й водночас рухлив≥ ц≥л≥сн≥ структури. ¬≥д стад≥њ конкретних операц≥й (¤ку ѕ≥аже датував молодшим шк≥льним в≥ком) мисленн¤ переходить на стад≥ю формально-лог≥чних операц≥й, що завершуЇтьс¤ до 15 рок≥в ("ѕсихолог≥¤ ≥нтелекту", 1946). ѕринципи операц≥йноњ концепц≥њ ≥нтелекту ѕ≥аже вважав ключовими дл¤ розум≥нн¤ еволюц≥њ мисленн¤ в р≥зн≥ ≥сторичн≥ епохи ≥ дл¤ р≥зних областей знанн¤, розробивши, виход¤чи з цього положенн¤, особливий напр¤мок досл≥джень, названий њм генетичною еп≥стемолог≥Їю.

ѕовернутис¤