”’“ќћ—№ »… ќлекс≥й ќлекс≥йович
(1875-1942)
- рос≥йський ф≥з≥олог. –озвиваючи ≥дењ ≤. ћ. —Їченова про б≥олог≥чний ≥ системний характер нервово-псих≥чних акт≥в, висунув вченн¤ про дом≥нанту ¤к головний принцип≥ роботи нервових центр≥в ≥ орган≥зац≥њ повед≥нки. ÷е вченн¤ протиставл¤лос¤ погл¤ду на мозок ¤к на комплекс рефлекторних дуг. «а ”хтомським, кожен руховий ефект, що спостер≥гаЇтьс¤, визначаЇтьс¤ характером динам≥чноњ взаЇмод≥њ коркових ≥ п≥дк≥ркових центр≥в, актуальними потребами орган≥зму, ≥стор≥Їю орган≥зму ¤к б≥олог≥чноњ системи. ћозок варто розгл¤дати ¤к орган "попереджувального сприйманн¤, передчутт¤ ≥ проектуванн¤ середовища". ƒл¤ дом≥нанти характерна ≥нертн≥сть, тобто схильн≥сть п≥дтримуватис¤ ≥ повторюватис¤, коли зовн≥шнЇ середовище зм≥нилос¤ ≥ подразники, що викликали цю дом≥нанту, б≥льш не д≥ють на центральну нервову систему. ≤нертн≥сть порушуЇ нормальну регул¤ц≥ю повед≥нки, коли стаЇ джерелом нав'¤зливих образ≥в ≥ галюцинац≥й, але вона ж виступаЇ ¤к орган≥зуючий початок ≥нтелектуальноњ активност≥. —л≥ди колишньоњ життЇд≥¤льност≥ можуть сп≥в≥снувати одночасно у вигл¤д≥ безл≥ч≥ потенц≥йних дом≥нант. «а недостатньоњ погодженост≥ м≥ж собою вони можуть привести до конфл≥кту реакц≥й. ” цьому випадку дом≥нанта в≥д≥граЇ роль орган≥затора ≥ п≥дтримки патолог≥чного процесу. ”хтомським була висунута концепц≥¤ "оперативного спокою", що тлумачитьс¤ ним не ¤к безд≥¤льн≥сть орган≥зму, а ¤к стан, за ¤кого орган≥зм утримуЇ нерухом≥сть з метою детального розп≥знаванн¤ середовища й адекватноњ реакц≥њ на нењ. Ќа думку ”хтомського, - це акт, спр¤мований не на видаленн¤ зовн≥шн≥х подразник≥в, а нац≥лений на активне з≥ткненн¤ орган≥зму ≥з середовищем. ¬иход¤чи з цього, ”хтомський розвивав положенн¤ про Їдн≥сть рецепц≥њ ≥ д≥њ, в≥дпов≥дно до ¤кого еволюц≥¤ вищих рецептор≥в (зору, слуху) обумовлена потребою орган≥зму ор≥Їнтуватис¤ в м≥нливому середовищ≥. ћехан≥змом дом≥нанти ”хтомський по¤снював широкий спектр псих≥чних акт≥в - увага (його спр¤мован≥сть на визначен≥ об'Їкти, зосереджен≥сть на них ≥ виб≥рков≥сть); предметний характер мисленн¤ (вичленовуванн¤ з безл≥ч≥ подразник≥в середовища окремих комплекс≥в, кожний з ¤кий сприймаЇтьс¤ орган≥змом ¤к визначений реальний об'Їкт у його в≥дм≥нност≥ в≥д ≥нших). ÷ей "под≥л середовища на предмети" ”хтомський трактував ¤к процес, що складаЇтьс¤ з трьох стад≥й: зм≥цненн¤ на¤вноњ дом≥нанти; виокремленн¤ т≥льки тих подразник≥в, що Ї дл¤ орган≥зму б≥олог≥чно ц≥кавими; встановленн¤ адекватного зв'¤зку м≥ж дом≥нантою (¤к внутр≥шн≥м станом) ≥ комплексом зовн≥шн≥х подразник≥в. ”хтомський вважав, що найб≥льш детально, ч≥тко ≥ м≥цно закр≥плюЇтьс¤ в нервових центрах те, що переживаЇтьс¤ емоц≥йно (рад≥сть, гн≥в тощо). ” ф≥з≥олог≥чному план≥ цьому в≥дпов≥даЇ п≥двищена моб≥льн≥сть нервових елемент≥в, обумовлена д≥¤льн≥стю вегетативноњ й ендокринноњ систем, що виступаЇ передумовою б≥льш м≥цноњ ф≥ксац≥њ зовн≥шн≥х вплив≥в ≥ њхнього адекватного в≥дтворенн¤. ÷≥ висновки ”хтомського, що ви¤вилис¤ узагальненн¤м великого експериментально-ф≥з≥олог≥чного матер≥алу, широко використовуютьс¤ в сучасн≥й психолог≥њ, медицин≥ ≥ педагог≥ц≥.