‘–јЌ Ћ ¬≥ктор Ём≥ль

(р. 1905)
- австр≥йський псих≥атр ≥ психолог. јвтор концепц≥њ логотерап≥њ, в≥дпов≥дно до ¤коњ руш≥йною силою людського повед≥нки Ї прагненн¤ п≥ти ≥ реал≥зувати на¤вний у зовн≥шньому св≥т≥ сенс житт¤. Ћюдина не ставить це питанн¤, а в≥дпов≥даЇ на нього своњми реальними вчинками. –оль зм≥сту виконують ц≥нност≥ - значеннЇв≥ ун≥версал≥њ, що узагальнюють досв≥д людства. ‘ранкл описуЇ три класи ц≥нностей, що дозвол¤ють зробити житт¤ людини осмисленоњ: ц≥нност≥ творчост≥ (перш за все прац¤); ц≥нност≥ переживанн¤ (зокрема любов) ≥ ц≥нност≥ в≥дносин (св≥домо вироблювана позиц≥¤ в критичних життЇвих обставинах, що неможливо зм≥нити). «д≥йснюючи зм≥ст, людина зд≥йснюЇ тим самим себе; самоактуал≥зац≥¤ - це лише поб≥чний продукт зд≥йсненн¤ зм≥сту. —ов≥сть - орган, що допомагаЇ людин≥ визначити, ¤кий з потенц≥йних зм≥ст≥в, закладених у ситуац≥њ, Ї дл¤ нього ≥стинним. ‘ранкл виокремлював три онтолог≥чних вим≥ри (р≥вн¤ ≥снуванн¤) людини: б≥олог≥чне, психолог≥чне ≥ поетичне, чи духовне. —аме в останньому локал≥зован≥ зм≥сти ≥ ц≥нност≥, що в≥д≥грають визначальну стосовно нижчих р≥вн≥в роль у детерм≥нац≥њ повед≥нки. ¬т≥ленн¤м самодетерм≥нац≥њ людини Ї здатност≥: до самотрансценденц≥њ, спр¤мованост≥ зовн≥ себе; до самов≥дстороненн¤; до прийн¤тт¤ позиц≥њ стосовно зовн≥шн≥х ситуац≥й ≥ самому соб≥. —вобода вол≥ в розум≥нн≥ ‘ранкла нерозривно пов'¤зана з в≥дпов≥дальн≥стю за чинен≥ вибори, без ¤коњ вона вироджуЇтьс¤ у сваволю ("Ћюдина в пошуках зм≥сту", 1979). Ћоготерап≥¤ будуЇтьс¤ на усв≥домленн≥ пац≥Їнтом в≥дпов≥дальност≥ за перебуванн¤ ≥ реал≥зац≥ю зм≥сту свого житт¤ в будь-¤ких, нав≥ть критичних життЇвих обставинах.

ѕовернутис¤